21Ноябрь2018

Соляник

Вы здесь: Home Все рубрики Это нужно знать Основні положення касаційної скарги

Основні положення касаційної скарги

Як відомо наразі ДП «Артемсіль» відстоює свої права в суді щодо недопущення стягнення з підприємства штрафу на користь КПВІ «Пам’ять». На рішення Господарського суду Харківської області та постанову Харківського Апеляційного господарського суду юристами ДП «Артемсіль» підготовлена касаційна скарга, в якій чітко сформоване її обґрунтування. До уваги читачів окремі пункти цього документа.

 

««Відповідач» (ДП «Артемсіль») вважає рішення суду першої інстанції та постанову Апеляційного суду по даній справі прийнятими з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, оскільки:

– судами порушено норми права, що регулюють строки позовної давності та безпідставно відмовлено ДП «Артемсіль» у задоволені таких строків;

– судами залишено поза увагою, що вимога Договору та застосування штрафу не відповідає вимогам законодавства;

– судами неповно з’ясовані обставини справи, що мають значення для справи;

– судами безпідставно здійснено посилання на підстави, що звільняють від доказування, а саме на підстави, що нібито встановлені рішенням суду.

Щодо строків позивної давності

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з тексту самої позовної заяви Позивач був повідомлений про прийняте рішення щодо призупинення проведення робіт за Договором ще у серпні 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність, застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, строки позивної давності у даній справі в частині стягнення з ДП «Артемсіль» штрафу спливли. Сплив позовної давності у даному випадку є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо невідповідності умов Договору в частині стягнення штрафу

Суди під час розгляду даної справи не звернули увагу на те, що встановлені у спірному Договорі умови в частині стягнення штрафу взагалі не відповідають вимогам законодавства.

Орієнтовна сума Договору неодноразово змінювалась, як про це вказують суди і сам Позивач, у зв’язку з чим додатковими угодами вносились відповідні зміни.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Проте, всупереч вимогам ЦК України, умови Договору не визначають відповідальність у вигляді штрафу згідно вимог законодавства України у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

ДП «Артемсіль» звертало увагу судів першої та апеляційної інстанцій на наявність підстав для визнання недійсними умов Договору, що встановлюють відповідальність за односторонню відмову від Договору. Проте суди належної оцінки зазначеному так і не надали.

Абсурдною є сама логіка зазначеної штрафної санкції. Так, сторони встановлюють орієнтовну суму договору, яка насправді є мінімальною сумою вартості робіт за Договором. Мінімальна вартість робіт визначається наперед, без жодних економічних чи логічних обґрунтувань. У подальшому, вже у Протоколах погодження договірних цін визначається конкретна вартість окремих видів робіт та загальна вартість на кожний рік.

При цьому Договором встановлено виключно відповідальність ДП «Артемсіль» за односторонню відмову від Договору, оскільки:

– за Договором ДП «Артемсіль» є Замовником, тоб­то суб’єктом, який укладає договір з метою отримання певних послуг, у даному випадку – регламентних, ревізійно-налагоджувальних робіт. У свою чергу, КПВІ «Пам’ять» є Підрядником, тобто надає послуги за Договором з метою отримання прибутку. При цьому, за місцезнаходженням КПВІ «Пам’ять» держпідприємство є чи не єдиним суб’єктом, якому потрібні послуги з ревізійно-налагоджувальних робіт. Тобто односторонньо відмовившись від Договору КПВІ «Пам’ять» втратить основного (а можливо єдиного) клієнта. Таким чином відповідальність за односторонню відмову обмежує виключно права ДП «Артемсіль»;

– встановлення зазначеної санкції обмежує виключно права ДП «Артемсіль» в частині вибору інших контрагентів до закінчення дії Договору. Таким чином, ДП «Артемсіль» позбавлено можливості обирати інших підрядників, навіть якщо якість послуг, які надає КПВІ «Пам’ять» не влаштовує держпідприємство. Крім того, ДП «Артемсіль» позбавлено можливості приймати пропозиції інших підрядників щодо надання аналогічних послуг, навіть якщо такі підрядники пропонують більш вигідні умови;

– встановлення зазначеної санкції взагалі не враховує можливість зменшення вартості аналогічних послуг на ринку. Тобто, послуги вже замовлені наперед до кінця дії Договору на визначену мінімальну суму без визначення видів робіт, та без врахування того, що вартість послуг може бути здешевлена».

Працівники ДП «Артемсіль» сподіваються, що при розгляді касаційної скарги у Верховному суді України, засідання якого відбудеться вже 15 березня, будуть враховані всі вищезгадані положення.

Юрій ЯКУШЕВ, начальник юридичного відділу.


Сайт газеты "Соляник"  ГП "Артемсоль".

Администратор и контент-менеджер сайта Виктория Губанова